Діма (Дені. Голоси в голові, Dany) (UA)

Гра на асоціації з сюрреалістичними зображеннями та прихованими ролями. Всі гравці – це голоси в голові у хлопчика на ім’я Діма або (тільки один!) справжній Дтма. Завдання хлопчика – заплутати голоси, щоб позбавитися їх, а голоси у свою чергу хочуть повністю придушити особистість Діми.

Перед вами карткова гра в асоціації з прихованими ролями, наповнена сюрреалізмом та нотками божевілля. Гравці – це голоси у голові хлопчика чи його альтернативні особи. Але в компанії є і справжній Діма. Гра полягає в тому, щоб за допомогою асоціацій голосам розсекретити справжнього хлопчика, а тому у свою чергу потрібно постаратися заплутати набридливих гостей і вигнати їх назавжди зі своєї голови. Як ви вже здогадалися, ніхто не знає, хто є хто.

Підготовка до гри.
На початку партії всі гравці отримують по одній картці особи, яка визначає умови їхньої перемоги. Одному з гравців дістанеться роль Діми. Його мета – зробити так, щоб альтернативні особи тричі помилилися у тлумаченні ідей або вичерпали стос спогадів, і при цьому не здогадалися, хто ж Діма. Альтернативні особистості прагнуть знайти взаєморозуміння один з одним, і для цього їм потрібно щоб ідеї були правильно розгадані 6 разів.

Процес гри.
Щоб розпочати гру, необхідно сформувати колоду спогадів, відібравши 30 випадкових карт із 83, а також роздати гравцям карти особистостей. Після цього гравець, який найчастіше розмовляє сам із собою, стає активною особистістю. Гравець праворуч від нього стає вирішальною особистістю.
– Активна особа бере та зачитує карту поточної ідеї, а також витягує та потай дивиться карту вибору, яка визначить слово, яке необхідно показати.
– Активна особистість витягує з колоди спогадів 7 карт та відбирає будь-яку кількість карт, яка використовуватиме для зображення ідеї. Невикористані карти повертаються назад у колоду.
– Активна особистість творить ідею зі спогадів, розміщуючи їх карти на власний розсуд — поруч, певному відстані, закриваючи частини зображень іншими картами тощо.
– Коли композиція завершена, інші особи починають спілкуватися та робити припущення. Вони не можуть торкатися карт чи спілкуватися з активною особою.
– Вирішальна особистість оголошує остаточну відповідь, яка може збігатися з думкою більшості, а може йти їй усупереч.
– Активна особистість перевертає карту вибору. Якщо відповідь правильна, то карта ідеї додається в стопку успіхів, якщо неправильна — в стопку невдач.

Після цього поточна активна особистість стає вирішальною, а її сусіда ліворуч — новою активною особистістю. Це повторюється ходами — голоси заглиблюються все далі у спогади. Існує 3 варіанти кінця гри:
– Альтернативні особи отримують 6 успіхів і остаточно перемагають у грі та в голові Діми.
– Альтернативні особи отримують 3 невдачі – до Діми повертається ясність свідомості, починається фінальна розв’язка.
– У стосі ідей залишилося менше 7 карт – до Діми повертається ясність, починається фінальна розв’язка.
Під час фінальної розв’язки гравці діляться своїми підозрами щодо справжнього Діми. Після обговорення на рахунок три кожен гравець вказує пальцем на того, кого вважає Дімою. Гравець, за якого проголосувала більшість, перевертає картку ролі. Якщо він насправді Діма, то програє гру. Якщо ж Дімі вдалося ввести інші особи в оману, він перемагає.

Зрештою.
Настільну гру «Діма» не назвеш звичайною розвагою для вечірки. Хоча правила прості, тут є простір для роздумів. Слова на картах ідей надзвичайно абстрактні, як і самі зображення на картах ідей, тому просто точно не буде. Ніколи не знаєш, ваш колега мислить нестандартно, чи просто намагається всіх збити з правильного шляху, адже він Діма! Асоціативна розвага із прихованими ролями – це вибухова суміш для незабутнього вечора.

Комплектація:
– 53 карти ідей;
– 83 ілюстрованих карт спогадів;
– 8 карток особистостей;
– 5 карток вибору;
– 1 карта успіхів/невдач;
– буклет правил.